Застосування препарату Церетон® у лікуванні захворювань нервової

22.09.2015

Застосування препарату Церетон® у лікуванні захворювань нервової системи у дітей та підлітків

Полушина Н.В.

Захворювання нервової системи дітей і підлітків лідирують за підсумками диспансеризації дитячого населення і займають друге місце в структурі дитячої інвалідності.

Лікування захворювань нервової системи дітей і підлітків представляє одну з найбільш актуальних проблем сучасної неврології, що пов’язано з їх широкою розповсюдженістю. Багато функціональні та органічні неврологічні захворювання починаються дитячий і юнацькому віці, приводячи в подальшому до обмежень життєдіяльності у дорослого населення. Висока пластичність мозкових систем та підлітків робить лікування і реабілітацію захворювань нервової системи цієї вікової групи досить перспективними.

Діагностика, лікування. реабілітація та профілактика неврологічних захворювань в дитячому і юнакові-ському віці активно проводиться в денних стаціонарах, створених на базі лікувально-профілактичних установ.

В структурі неврологічної патології пацієнтів денного стаціонару превалюють головні болі різної природи.

Серед різноманіття різних типів головного болю одне з провідних місць належить головного болю напруги (ГБН) — понад 80%, надзвичайно поширеним і в популяції — 32-64% населення.

У зв’язку з цим не слабшає і залишається незмінно актуальним інтерес до пошуку додаткових підходів до лікування даної категорії хворих.

Дослідження можливостей препарату «Церетон®» пов’язане з особливостями його фармакологічної дії та фармакокінетики:

— вираженим нейропротекторным дією — покращує проведення нервових імпульсів, стабілізує мембрани клітин мозку;

— доброю переносимістю пацієнтами;

— відсутністю звикання при курсовому застосуванні ;

— відсутністю тератогенної, мутагенної дії.

Церетон® (холіну альфосцерат) є центральним холиностимулятором. Містить 40,5% метаболічно захищеного холіну. Легко проникає через гематоенцефалічний бар’єр, накопичується переважно в мозку (концентрація в мозку — до 45% від рівня в крові), розщеплюючись на холін і гліцерофосфат. Забезпечує синтез ацетилхоліну і фосфатидилхоліну нейрональних мембран. Стимулює холінергічну нейротрансмісію, покращує пластичність нейрональних мембран і функцію рецепторів, активує церебральний кровотік, стимулює метаболізм центральної нервової системи. активує ретикулярну формацію. Виведення: 85% через легені у вигляді діоксиду вуглецю), 15% — через нирки і кишечник.

Метою цього дослідження було вивчення клінічної ефективності та безпеки застосування препарату «Церетон®» у терапії захворювань нервової системи у дітей і підлітків .

Матеріали і методи дослідження

Проаналізована група пацієнтів денного стаціонару неврологічного профілю Відділення відновного лікування Дитячої поліклініки №1 Дет-ської міської лікарні міста Йошкар-Олу. Іс-а-дован 41 хворий, який отримував препарат Церетон®. З них з синдромами головного болю (ГБН, хронічна пост-травматична го-ловная біль, цервікалгія) — 16 де-тей, хронічної вер-тебробазилярной судинною недостатністю — 10 де-тей, дитячим церебральним паралічем — 5 дітей, ре-зв-дуально-органічним ураженням ЦНС (6) і синдромом вегетативної дисфункції (3), як основними захворюваннями, поширеним тиком — 1 дитина. Основне захворювання, як правило, відбувалося на тлі резидуально-орга—че-ського ураження ЦНС з синдромом вегетативної дисфункції (частіше за гіпотензивним типом). Сопуть-ствую-ний патологія була представлена цервікальної дорсопатией, дефектами постави, сколіозами, плоскостопістю і т. д. (рис. 1). Хлопчиків 20, дівчаток 21. Вік 7-17 років.

Методи дослідження

1. Клініко-неврологічне обстеження.

2. Методи функціональної діагностики (електроенцефалографія (ЕЕГ), реографія, електрокардіографія).

3. Рентгенографія черепа і шийного відділу хребта в бічній проекції і через відкритий рот.

4. Консультація окуліста з оглядом очного дна.

5. Психологічне обстеження:

• тест вільного і опосередкованого запам’ятовування 12 слів;

• тест малювання годинника;

• опитувальник McNair і співавт.

Обстеження хворих неврологічними та психологічними методами проводилося до і після лікування.

Узагальнення отриманих результатів проводилося за допомогою реєстраційних карток пацієнта з використанням шкали загального клінічного враження.

Всі пацієнти отримували препарат Церетон® в першу половину дня по 2,0 мл за схемою «1-1-0» (перерва на 3-й день) № 6-10 внутрішньом’язово (обов’язково з пробою) на тлі базової медикаментозної терапії та фізіотерапії, голкорефлексотерапії, масажу, лікувальної фізкультури. Курс лікування становив у середньому 1 мо-місяць (2 тижні стаціонарного і 2 тижні амбулаторного лікування).

Результати дослідження

Тривалість захворювання становила від 2 місяців до 10 років. Основними причинами розвитку захворювання були стреси, резидуально-органічне ураження ЦНС, струсу головного мозку і т.д.

Основними скаргами пацієнтів при надходженні були часті головні болі різної локалізації, з запамороченням, носовими кровотечами, шумом у вухах, частіше після навантаження (фізичного або психоемоційного); болі в шийному відділі хребта, стомлюваність, емоційну лабільність, труднощі концентрації уваги, зниження пам’яті, метеозалежність. Відзначалися порушення сну у вигляді утруднення засипання і підйому вранці (табл. 1).

При об’єктивному дослідженні найчастіше виявлялася неврологічна симптоматика: інсталяційний ністагм, асиметрія носогубних складок, негрубая девіації мови, нерівномірне пожвавлення рефлексів, нестійкі патологічні стопні і кистьові рефлекси, зміни м’язового тонусу, невпевненість і інтенція при виконанні координаторні проб, хиткість у пробі Ромберга, зниження артеріального тиску, асиметрія надпліч, біль у шийному відділі хребта (табл. 2).

Всім хворим була проведена ЕЕГ для вивчення функціонального стану структур головного мозку. У цілому зміни в ЕЕГ характеризувалися помірними порушеннями. Відзначають-лась дезорганізація коркової активності у вигляді плоского і зниження індексу альфа-ритму, на цьому тлі зазначалося наявність повільно-хвильової активності 4-7 Гц, загострених і гострих хвиль переважно в тім’яно-центральних і тім’яно-потиличних відділах. Проби з фотостимуляцией і гіпервентиляцією приводили до ще більшої дезорганізації ЕЕГ. Таким чином, виявлені порушення свідчили про дисфункції і порушення метаболічних процесів у корі.

У ЕЕГ, проведеної перед випискою зі стаціонару (14-15-й дні), у 14 пацієнтів відзначена чітка позитивна динаміка у вигляді зменшення індексу повільнохвильовий активності, нормалізації альфа-ритму. Погіршення картини біоелектричної активності на тлі лікування не відзначено.

При проведенні реоенцефалографії були виявлені ознаки утруднення венозного відтоку з порожнини черепа та зацікавленості шийного відділу хребта при проведенні функціональних проб, що розцінювалося при наявності відповідної клінічної картини, як прояви венозної дисциркуляції в вертебробазилярної басейні, що відіграє певну роль у патогенезі судинних енцефалопатій.

На представлених даних транскраніальної допплерографії (ТКДГ) відмічались явища хронічної вертебробазилярної судинної недостатності (20%).

Електрокардіографія виявила у 31% хворих помірні порушення ритму серця, що можна розцінити як прояви синдрому вегетативної дисфункції (СВД).

На рентгенограмах черепа в бічній проекції реєструвалися ознаки помірного підвищення вну-тричерепного тиску. Рентгенографія шийного від-справи хребта в бічній проекції і через від-критий рот частіше свідчила про порушення статики, рідше — про патології краніовертебрального пе-рехода перинатальної етіології.

Наявні у 21% пацієнтів дані магнітно-ре-зо-нансной томографії (МРТ) свідчили про наявність ознак помірної внутрішньочерепної гіпертензії.

При огляді у окуліста виявлено зниження зору і явища ангіопатії сітківки (у 57% — спазм судин сітківки, 43% — венозне повнокров’я).

Психологічне обстеження: узагальнення отриманих результатів проводилося з використанням шкали загального клінічного враження (рис. 2, табл. 3).

До кінця лікування намітився регрес суб’єктивних порушень у хворих: покращення загального самопочуття (37 пацієнтів), зменшення головного болю (33 пацієнти), запаморочення (15 пацієнтів). У 10 пацієнтів покращився нічний сон, у 35 зменшилася емоційна лабільність. У 22 пацієнтів стабілізувався артеріальний тиск (АТ).

Зниження вираженості неврологічної симптоматики зазначено до кінця другого тижня лікування. Відзначалися нормалізація виконання координаторні проб, зменшення вразливості в пробі Ромберга, збільшення м’язової сили.

Пацієнти оцінювали ефект від лікування як дуже хороший — 6 пацієнтів, хороший — 29 пацієнтів, задовільний — 6 пацієнтів.

При повторному нейропсихологическом дослідженні на 14-15-й дні відзначалося поліпшення процесів запам’ятовування і пам’яті, концентрації уваги, підвищення інтересу до життя, поліпшення настрою і швидкості виконання тестів в ході лікування.

Результати орієнтовної оцінки когнітивних функцій представлені на малюнку 3.

Відзначаються позитивні зміни показників когнітивних функцій пацієнтів після лікування з застосуванням препарату Церетон®. Покращилися:

— пам’ять,

— концентрація уваги.

Таким чином, після лікування з застосуванням препарату Церетон® стан більшості пацієнтів (24 дитини) помітно покращився; тяжкість стану зменшилася; хороша переносимість лікування. При внутрішньом’язовому введенні побічних ефектів, алергічних реакцій не відмічалося. Ні в одному випадку ви-ра-відданість побічних ефектів не потребувала відміни препарату.

Висновки

У результаті аналізу ефективності лікування Церетоном® пацієнтів денного стаціонару можна зробити наступні висновки:

1. Результати лікування від невеликого до значного поліпшення досягнуто у всіх хворих.

2. Препарат впливає на регрес суб’єктивної та об’є-ктивной неврологічної симптоматики.

3. При нейропсихологическом дослідженні відзначається-ча-лось поліпшення когнітивних функцій (поліпшення пам’яті, продуктивності запам’ятовування, швидкості реакції), підвищення інтересу до життя, поліпшення настрою.

4. Відзначалася позитивна динаміка біоелектричної активності мозку за даними ЕЕГ.

Таким чином, Церетон® показав високу ефективність і безпечність при лікуванні дітей і підлітків з захворюваннями нервової системи і може бути рекомендований для корекції суб’єктивних та об’єктивних неврологічних захворювань і когнітивних порушень в комплексній терапії в умовах денного стаціонару на базі лікувально-профілактичного закладу.

Застосування препарату Церетон® у лікуванні захворювань нервової

Застосування препарату Церетон® у лікуванні захворювань нервової

Застосування препарату Церетон® у лікуванні захворювань нервової

Застосування препарату Церетон® у лікуванні захворювань нервової

Застосування препарату Церетон® у лікуванні захворювань нервової

Застосування препарату Церетон® у лікуванні захворювань нервової

Література

1. Благосклонова Н. К. Новікова Л. А. Дитяча клінічна электороэнцефалография. Керівництво для лікарів.- М. Медицина, 1994. — 204 с.:іл.

2. Больові синдроми в неврологічній практиці./Під ред. Вейна А. М. 1999.

3. Хвороби нервової системи./Під ред. Яхно Н.Н. та ін. (т. 2). 1995.

4. Вейн А. М. Вознесенська Т. Р. Голубєв Ст. Л. Дюкова Р. М. Депресія в неврологічній практиці. — 3-е изд. перероб. і доп. — М. ТОВ «Медичне інформаційне агентство», 2007. — 208 с.:іл.

5. Вейн А. М. Рябус М. В. Грандаксин в лікуванні епізодичній головного болю напруги.//Лікування нервових хвороб. — 2000. — Т. 1, N1. — с. 14-16.

6. Вейн А. М. Колосова О. А. Яковлєв Н. А Головний біль. 1994.

7. Голубєв Ст. Л. Вейн А. М Неврологічні синдроми. Керівництво для лікарів. — М. «Ейдос Медіа», 2002. — 832 с.

8. Діагностика та лікування хвороб нервової системи у дітей / Під ред. В. П. Зикова. — М. «Тріада-Х», 2006. — 256 с.

9. Зиков В. П. Ширеторова Д. Ч. Чучин М. Ю. Шадрін Ст. Н. та ін. Лікування захворювань нервової системи у дітей. — вид. втор. перероб. і доп. — М. «Тріада-Х», 2003. — 288 с.

10. Парфьонов Ст. А. Цитиколін в лікуванні цереброваскулярних захворювань.//Лікуючий лікар. — 2007. — N8. — с. 72-74.

11. Перспективні напрямки та нові технології в охороні здоров’я. Матеріали конференції./Під ред. Ст. А. Анохіна, А. Л. Азина, в. І. Данилова та ін. — Ї-Ола: ТОВ «Стрінг», 2006. — 127 с.

12. С. Н. Мосолов Клінічне застосування сучасних антидепресантів. 1995.

13. Довідник ВІДАЛЬ «Лікарські препарати в Росії». — 2003.

14. Степанов Ст. Ст. Організація роботи денного стаціонару. 2001.

15. Філатова Е. Р. Лікування головного болю.//Лікування нервових хвороб. — 2000. — Т. 1, N2. — с. 3-8.

16. Шварков C. Б. Ширшова Е. В. Кузьміна В. Ю. Надмалі дози антитіл до білка S 100 в терапії вегетативних розладів і тривоги у хворих з органічними та функціональними захворюваннями ЦНС.//Лікуючий лікар. — 2008.- N8. — с. 83-85.

17. Епілептології дитячого віку: Керівництво для лікарів/ Під ред. А. С. Петрухина. — М. Медицина, 2000. — 624 с.:іл.

Короткий опис статті: захворювання нервової системи Застосування препарату Церетон® у лікуванні захворювань нервової системи у дітей і підлітків Застосування препарату Церетон® у лікуванні захворювань нервової системи у дітей та підлітків

Джерело: Застосування препарату Церетон® у лікуванні захворювань нервової системи у дітей та підлітків

Також ви можете прочитати