Шпори з гістології

24.07.2015

Шпори з гістології
Шпори з гістології

Іспит 1 курс 2 семестр

ГІСТОЛОГІЯ.

ЦИТОЛОГІЯ ТА ЕМБРІОЛОГІЯ

Методи дослідженнях. In vivo (вживл. камер), in vitro (культури тканин, культивир. гиб-ридизация), прижизн. окрашив, гіст. препарати (зріз, плівка, відбиток, ма-зок. 1-фіксація, 2-ущільнення, 3-зріз, 4-фарбування, 5-під скло)

Клітина. Шванн. Стр-е (цитопл. обол, ядро, органели), Гиалоплазма (складної орг склад, зольгель, глобул. білки, ферм мет. актив. а.до. йде синтез біл-ків тощо) Органели (мембр, немембр), включ (секрет, экскрет, пігмент)

Мембран. структ. 6-10нм. стр-е мембр. плазмолемма (глікокалікс, рецеп-ція, тр-т, фаго, піно, экзоцитоз), ЕРС (гран-синтез, агран-метабол), компл. Гольджи (накопл продукт, образ лізосом), лізосоми (первісний, вторич), перок-сисомы (Н2О2), митох. (2 мембр)

Цистерни. компл. Гольджи, диктиосомы, цистерни, везикули. — накопичення, секреція, синтез на рибосомах.

Ядро. хроматин (диффуз, конденсир, нуклеосома, ядер. белк. матрикс), отрута-рышко (рРНК), кареоплазма, отрута. оболонка.(2мембр, пори),

Бар’єр. Плазмолемма, глікокалікс, рецепція, тр-т (акт, пасив, ендо-, фаго-, піно-, экзоцитоз), образ. джгутиків, війок. Зв’язку (простий, плотн, дес-мосома (ворсинки), нексус (щілину), синапси.

Лізосоми. 0.2-0.4 мкм. Первісний (ф. гідролази), вторич. (фагосомы), аутофа-гоцитоз, пероксисома. тр-т актив пасив.

ЖЦК G1-ріст, синтез (2n2c), S-реплікація ДНК (2n4c), G2-накопичення E (2n4c), G0-смерть, спеціал. або G1, Мітоз: про-(2n4c), мета-(2n4c), ana-(4n4c), тіло — 2x(2n2c)

Дифферон. у проц. діфф зарод листків образ ряди клітин, розвинувши з заг. предшеств. Включає стовбурів і полустволов клітини  зрілі клітини. Типи клеточн. популяцій: стовбурові, попередники, дифференцирующ.

Клітинна теорія. 1.мінім структура житті, 2.виникають лише шляхом поділу, 3.є гомологічними за складом та функціями, 4.в складних. орг. спеціалізованих клінік.

Сперматогенез. Размнож (2n2c), Зростання (-ціти 1го порядку (2n4c). Про1- (лептотена, зиготена, пахитена, диплотена, діакінез), мета1, ана1, тело1 

-ціти 2го пір. (1n2c), 2 ділення), Формування  -зоиды (1n1c). Стр-е сперматозоїда (головка, чохлик, акросома, шийка, хвіст)

Овогенез Размн (внутрішньоутробно), Зростання (конъюг, накопл жовтка), дозрівши (мейозовоцит 2го пір. редукц. тільця), формування та організації діял. відсутня. Яйцеклітини (алецетальные, оліго-, полі-. ядро, цитопл, обол. ЕПС, окруж, фоллик. кл)

Оплодотвор. 1.лист. вз-е і сближ. гамет, 2-контактн. вз-е і актив. яйцекл, 3 — вхожд. сперм в яйце і сингамия. Пронуклеусы, синкарион, зигота.

Дроблення. мітоз, завис від кол-ва жовтка — часткове (багато), повне (мало, у людини. асинхронн, нерівномірний) — бластула

Бластула. дах, дно. бластоцель, бл-дерма. Целобластула, амфі-, диско-, бластоцита (у мл піт, трофобласт, эмбриобласт).

Дроблення у людини. 3-4сут, світло і темн бластомеры, формування та організації діял ембріо і трофобласты. Імплантація з 7х доби (адгезія, інвазія. гистотрофное, гема-тотрофное харчування)

Гаструляция. образ 3х листків. Інвагінація (впячивание), Эпиболия (про-ростание), Деляминация (расщепл, чол), Імміграція (переселення)

У людини 2 фази 1. деламинация (епі-, гипобласт), 2. хоріон, амниотич. і жовтковий пухирець. 2 нед. (хоріон, амн, жел пуз. зародок. щиток, внезаро-дыш. эктодерма). 2. імміграція, закладка аллантоїса, осьових органів.

Провізорні орг. желточ. мішок (трофич, кроветвор), амніон (амниотич і серозн. обол), аллантоис (газообмін та виділ),

Трофобласт. утворює хоріон (ворсинки. образ. плаценти), плацента (тро-фіч, депонир, дих, виділ, эндокрин, захистів. 4 типу: эпителио-, десмо-, ендо-телио — і гемохориальная. гематоплацентарний бар’єр. Серозн ая — дихання.

У людини. Хоріон (з трофобласта, образ материнск і плідна частина, злодій-сіни), плацента (ф-ції, бар’єр, з третинних ворсин хоріона, 2 частини), жел-точний мішок, амніон, аллантоис, пупковий канатик.

Плацента. гемохориальная, на 3 тижні з третинних ворсин хоріона, колаген волокна, Плідна частина (соед тк, дах. судини, ворсинки хоріона, вкриті трофобластом), Материнська (базальна пласт, лакуни з кров’ю, децидуаль-ві кл.). Бар’єр — ендотелій судин, соед. тк, эпит хор. ворсин, фібрин.

Критичні періоди. 1-разв. гамет, 2-оплодотвор, 3-імплантація, 4-плацентация, 5-усил. зростання мозку, 6-діфф. статевого апарату.

ЗАГАЛЬНА ГІСТОЛОГІЯ

Тканина. система гомологічних і изофункциональных клітин, які виникли з одного ембріон. зачатка. Епітеліальні, тк. внутр. середовища, нервн. мышечн.

Эпител. тканина. покрив. і залозистий. Одношаровий (однорядний — плоский, кубіч, призматич. багаторядний — призматич.), багатошаровий (зроговілої-плоский, неорог. — плоск, куб, призм. перехідний). Епі-, ентеро-,целонефро-, ангиодермальный типи.

Шкірний тип. многосл.плоск. ороговев. (базальний — цилл кл.,шиповат — мо-ланоциты, зернистий — уплощенн. блискучий — уплощенн. кл, роговий (товстий)

неорогов (рогівка. Баз — призм, шипів — многоуголь. верх — плоскі кл.), многоряд мерцат (дих. шляху. мерцат, стовбурові, бокаловид кл.)

Кишковий тип. односл. призм. каемчат. (шкт. призмат і бокаловид кл. желе-зист. кл.)

Залози. ендо-, екзо-. меро, апо, голокриновый тип секр. Простий неразв трубч, альвеоляр, простий разветвл трубч, альв. сложн. трубч-альв.

Кров і лімфа. мезенхима. соед тканина. плазма, форм елем. ф-ції. гемо-грама — соотн. форм. елем. эритр. 4.5-5×1012/л, лейк. 4-9×109, тр. 180-320х..

Гемоцитопоез. СК обр. колонію 2 лінії діфф. 1) ПСК, предшеств. грануло-цитраному, еритро-, моно-, мегакареоцитарному гемопоэзу. 2)лімфопоез.

мікрооточення — функционир. ретикул. і гемопоэт. елементів нерозривно. потрібно для успішної діфф стовбурових клітин.

Класифікація. еритроцити, лейкоцити (гранулоцити: нейтр, еозин, базо-філи, агранулоціти: лімфоцити, моноцити), тромбоцити.

Еритроцити(4.5-5×1012/л, диск, HbA, немає ядра. живе 120 дн. ф-ції. Ер-поэз. эритробласт — проэритробласт — полихроматофильный е-б. — оксифиль-ний е-б. — ретикулоцит — еритроцит.

Тромбоцити. 180-320х109/л. гиаломер і грануломер, митох. ЕПС, сверт. крові. Поэз: Мегакареобласт — промегакареоцит — мегакареоцит — тромбоцити.

Лейкоцити (гранулоцити: нейтр 47-72%, еозин 1-5%, базофіли 1%, аграну-лоциты: лімфоцити 20-40%, моноцити 3-11%). Нейтрофіли (10-12мкм, сегм ядро, дрібний. зерно. гранули, багато лізосом, фагоцитоз). Еозинофіли (2сегм ядра, круп зерно. 12-15мкм, оксифиль. сегментояд, палочкояд, юні). Базо-філи (10мкм, ядро неправий. форми, круп зерно, регул гемостаз, метабол. ге-парина, аллерг. р-ції). Поэз: миелобласт, промиелоцит, нейтр. мієлоцити (гранули, ядро змінює ф.), метамієлоцити (юні), палочкояд, сегментояд), эозинофиль.(схожі), базофільні (зерна, кругле ядро)

Агранулоціти:лімфоцити (7-9мкм, більш цілий ядро. T-, В-, специф. имму-нитет), моноцити (20-25мкм, бобовид ядро, світло цитопл, макрофаги). Поэз: Моноцитобласт — промоноцит — моноцит. Лимфобласт — пролимфоцит — л-цит. диференціювання Т-лімфоцити.

Соед. тканини. собств. с. тк. с. тк. з осіб. св-вами, скелет. соед тк. Механич, формообраз, опорна, пластич. Клітини. фибробласт (веретенообр. синтез колагену, заживл. ран), фиброцит (динные, з відростками, еліпс ядро, синт. межклет. в-ва), макрофаги (чітка, багато лізосом, вакуолі, фагоцитоз, ситнез біол. акт. в-у), огрядна кл. (гранули гепарину, цілий ядро, імун. р-ції, синт. гепарину, регул. гемостазу), плазмоцити (дрібний кл, оваль ф, базофильна за рахунок ЕПС, гумораль. імун. синтез антитіл), адипоцит (полигональ, жир кап-ля, депо), пигментоцит (меланін), адвентиц. кл. (уплощенн. регенерація соед тк.).

Фибробласт. мезенхима Веретенообр. синтез колагену, глюкозаминов, за-живл. ран, образ волокон. 4 типу: малоспециализир. (малий. синтез), зрілі, фіброцити (мал. синтез), фиброкласты (рассас. межклет. в-ва).

Межклет. в-во. Колаген. волокна (нерастяжимые оксифильн. тяжі, прочн.), еластичність волокна (довгі разветвленн, м’які, аморф і микрофибрилл. ком-поненты), аморфне речовина (драглиста ГФЛ середа, білки, ліпіди, хв солі)

Плотн. соед тк. багато волокон, мало аморф. в-ва, оформлена, неоформл. сухожилля, фіброзні мембрани, зв’язки. багато фібробластів і-цитов.

С. тк. зі спец. св-вами. Ретикулярна (Ретикулоцити — зірчастої форми, образ. мережа в кроветвор. органах (микроокруж). Ретикул. волокна — строма).

Жирова тканину (Біла — часточки з адипоцитів, рыхл соед тк, судини, мобі-спеціалізація жиру. Бура — багато цитохромів, виділення Е при гіпотермії), Слі-зистая (пупоч. канатик, тільки фібробласти), пігментна (меланоцити)

Посудину. ендотелій. односл. плоск эпит. Эндотелиоциты, баз. мембрана.

Серозні обол. перикард, плевра, очеревина. соед. тк і мезотелій — односл. плоск. эпит (є многояд. кл, мікроворсинки. пер. обр. спайок соед тк.)

Иммунокомпетент кл. Лімфоцити (В — з кост. мозку, потім в периф. лімф. органи. Т — діфф в тимусе, кілери, хелпери, супресори. клеточн імун). Плазматич. кл (гумораль імунітет).

Клеточн. імунітет. трансплантація з’являється Т-кілери і Т-кл. пам’яті, знищення чужерод. кл. Гуморальний. антигени дійств на Т-кілери, формування та організації діял Т-хелпери, вырабат медіатори — актив В-лімф.  иммуноглобу-ліни. Т-супресори — регулюють. Плазматич. кл. вырабат антитіла.

Макрофаги. сист. всі клітини, способн. до фагоцитозу. Макрофаги соед. тк, кро-ветвор. органів, легенів, перитонеальні, мікроглія. + Остеокласти, зірок-чатые клітини синусоїд. судин печінки.

Хрящові тканини. 70% Н20, колаген. Гістогенез: мезенхима, усил. размн. хондрогенн. острівець. первісний. хр. тк. диференціювання хр.тк. — надхрящица, хондробласты. При регенерації — зростання зсередини (інтерстиціальний). Клітини (Хондроцити: овальн, ЕПС, изогенные групи. синт. гликозаминов і білків. Хондробласты: уплощенн. кл. ЕПС. на периферії хр. проліферація, регене-рації хряща). Гіаліновий, еластичний (вухо), волокнистий (суглоби, прочн).

Кісткові тканини. 70% неорг. в-ст. білки, ліпіди. Гістогенез: з мезенхіми, на місці хряща. Клітини (Остеоциты: отростчатые, мало органел, в лакунах. мінерал. ballance. Остеобласти: молоді кл, ЕПС, надкостица. зростання і регея-нерация. Остеокласти: круп. многояд. кл.,лізосом, митох, надкостица. раз-руш. обызвествл. хрящ). Ретикулярна (у зародків, у швах), пластинчаста (пласт, клітини, аморф. у-у, упорядоч. коллаг. волокна. Компактн. і губч. в-у)

Перебудова (резорбція старих остеонов, образ. нових. фактори: пьезоэ-лектр. при навантаженнях, віт D, C, A — усил. активн. остеокластів!)

Трубчасті кістки. Діафіз (надкостица, наруж і внутр генеральні пластин-ки, між інтернейрони пласт. і остеоны. эндоост. Зростає медл. надкостица)

Соед. кісток. Синдесмозы (шви, пліт. волокн. соед.тк), Синхондрозы (хрящ. пульпозн. ядро, фібр. кільце), Синостозы (таз), Суглоби (суст. капсула, си-нів. мембрана, суст. пов-ти, суст. сумка).

Прямий остеогенез. з мезенхіми. череп. 1-скелетогенные точки. 2-діфф клітин, образ колагену. 3-кальцифікація (перекладини, балки, образ. смокчу-ди, соед. тк. 4-образ. надкостицы, генеральних пластинок.

Зворотний остеогенез. трубч. кістки. 1.окостеніння диафизов, хондроцити і надхрящица  остеоциты, надкостица. 2. эндохондральное окостеніння (ос-теоны, балки). 4. Окостеніння диафизов (частіше після народження).

М’язові тканини. для руху, стінки органів. актин-міозин. комплекс. 3 типу. Розвиток: мезенхімні, эпидерм, нейральн. целомич, миотомные. Регенерація діленням міоцитів і діфф миофибробластов в міоцити.

Поперечнополосатая м. тк. Ізотропні диски (актин), анизотропн. (міозин), сист з 1/2 з+1 анизо+1/2 з = саркомер. Саркомеры, оточені сарколем-мій і мають поперечн. трубочки для проведення медич. імпульсу по м-ці — Т — система.

Целомический тип. серцева. висц. листок спланхнотома. Клітини: скороти-тільні (удлиненн. ф. образ ланцюжка, волокна, мережі, агранулЭПС, миофиб-риллы), які провадять ( міофібрил. проведення медич. возб), секреторні (неправиль. ф. з білковими гранулами. водно-сольовий обмін). Не відновлюються.

Соматичний тип. з миотомов. миосимпласт (сарколемма, безліч ядер і міофібрил!), миосателлитоциты (немає міофібрил, на пов-ти сим-пласту. разом образ. волокно). Регенерація миосателлитоцитами при пов-реждении сарколеми образ. м’язові нирки  миосимпласт.

М’яз-орган. ендо, пері, эпимизий. волокна (симпласт+сателлитоциты), пучки (відділ перимизием). синапси для іннервації, сухожилля.

Неисчерченный тип. мезенхима. веретеновидн. кл. 20-500мкм, довга зні. ядро, органели у полюсів, впячивания мембрани, миофиламенты поздовжньо. Регенерація діленням міоцитів і діфф миофибробластов в міоцити.

+миоэпителиальные (залоз), нейральные (м-ці зіниці)

Нервові тканини. возбужд. і передача імпульсу. нейрони і нейроглія. розви-ток з нерв. пластинки. Регенерація: клітини — ні, волокна — добре

2 тижнів.

Нейрони. тіло, аксон, дендрити. нейроэктодерма. Види: уніполярні (1 отр. у зародка), бипорярные (2: нейрит і дендрит. спирал. ганглій, сетчат-ка), псевдоуниполярные (загальний виріст, інтернейрони), мультиполярные ( отр, 1аксон). Ядро в центрі, багато органел, нейрофибриллы.

Синапси. Хімічні (пре-, пост-. мембрана. синапт. щілину. Ach, М-ХР. Аксосоматические, аксодендритич. аксоаксональные (гальмування).

Электротонические (щільні контакти клітин, беспузырьковая передача)

Закінчення. Ефекторні (кінець осьового цилл. втрачає обол. погруж в м-цу, пре-, пост — мембр. пресинаптич. бульбашки, рецептори). Рецепторні (эпите-бів — осязат. тільця, соед. тк — пластинчасті, м-ца — нервово-миш. веретено, клітини Гольджи.

Нейроглія. Эпендимная (кубіч кл. в мозок. желуд. відростки в глиб мозку), Астроцитарная (в ЦНС, відростків, навколо судин, гемато-энцеф. бар’єр, опора), Олигодендроглия (всього більше. скрізь у НС, неправий. форму, захист, розподіл, трофіка, регенерація волокон), Мікроглія (нерв. макрофаги)

Нерв. волокна.Безмиелиновые (тяж,5-20 аксонів в поглибленнях леммоцитов, 1-2 м/с), Мієлінові (тяж, 1 аксон занурений у цитопл. леммоцитов і оточений спіральної обол. з глиоцита. Перхваты Ранвье, 5-120 м/с).

Миелинизация — закручування шваннівської клітини навколо оз. циллиндра.

ПРИВАТНА ГІСТОЛОГІЯ

Спинний мозок. Сіре речовина (мультиполяр нейр, безмиелин. волокна, тонк. мієлін, глия), Біле (мієліну. волокна). Нейроциты (корінцеві, внутр. пуч-ковие). Radix post — інтернейрони, Rad ant — корінцеві, моторні. Вузли (з-од. тк. капсула, псевдоуниполяр. навколо мантийные глиоциты)

Периферич. нерв. мієлін і безмиелин волокна, соед.тк. обол. Іноді крейда-кі нейрони. ендо-, пери — эпиневрий з волокн соед.тк. дах. судини.

Кора Encephalon. Разв. з вентрикул. герминтативной зони Proenceph. Шар сірого в-ва 3мм. пірамідні, зірчасті, веретенообраз, паукообраз, горі-зонталь. нейрони. Дрібні — інтернейрони (багато). Шари: молекулярний (вірі-теновид. кл), наруж. зернистий (зірчасті, та ін), пірамідне (аксони форм. волокна subst alba), внутр. зерно. ( в sulc. calcarinus, дрібний. звездч.),

ганглионарный (круп. піраміди — початок пірамід. шляхів, кіт. дають коллате-рали в nucl. ruber, basales, cerebellum), поліморфний шар (дрібний. кл. денд-рити доходять до молекулярному р. шару). Агрануляр.(мотор) і грануляр. (сенсор) типи.

Кора мозочка. ніжки — мієліну. волокна. Шари: молекулярний (корзинч. і звездч. нейрони — гальмують грушоподібні), ганглионарный (груш. нейр. аксо-ни до ядер, колатералі), зернистий шар (Клітини-зерна. передають возб. з моховид. волокон на крушевид. кл. Великі звездч. нейрони — зв’язок між відділами. Веретеновидні — волокна в біле в-во). Є гліальні клітини.

Автономна НС. центр — З:ядра бічних рогів Th, L. П: ядра III, VII, IX, X.

мультиполярн. преганглион. пост — волокна. Паравертебр, превертебр (утроби-ні), інтрамуральні ганглії. постгангл. волокна. Ach-эргич. синапси. У симп. пост — Nad-эргич. Интрамур. ганглії — містять місцеві рефл. дуги, минаючи ЦНС (длинноотростчатые, одно-, асоціативні)

Аналізатори. сенсор. орган (5шт) — тракт — ділянка cortex. ОЧ: 1 тип: visus, olfactor (нейросенсорні кл.), 2: gustus, vestibul. (нейроэпител). 3: tactus.

Gustus: нейроэпителиоциты у смакових нирках жолоб, листовид. сосочків. Смакові (смак. білки), підтримки. базазльные клітини. Пора. n. chorda tympani.

Olfactorius: regio olfact tunicae mucosae nasi. Нейроэпителий (обонят. булави), підтримки. кл. glandulae olfactoriae, 15-20 nn olfactoriae.

Зір::Склера (соед. тк з колагеном), Посудину (рыхл. волок. с. тк.), Рогівка (Перед. эпит — многосл. неорогов. передн. погран. пл. власн. в-во — аморф. у-у, фібробласти, колаген. зад. погран. пл. задн. епітелій — плоский. немає судин). Кришталик (волокна з кристаллином, ресничн. поясок), Стекл. тіло (аморф. в-во), Райдужка (посудину. Перед. эпит, наруж погран. шар, судини. шар, внутр. погр. сл. зад. пігментний эпит. гладк. м-ці). Реснитч. тіло (виробн. посудину, сетч. обол. М-ца, соед. тк. судини). Струм водянистий. ж-ти.

Сітківка. упав. колб. инвертированность. Шари: пігмент. эпит (меланоцити, фагосомы), шар впав. і колб. наруж. ядерний (фоторецепт. кл), наруж. реті-кулярный (відростки), внутр. ядер (горизонтальні, біполярні), внутр. реті-кул. ганглиозный (ганглії), шар волокон (аксони гангліїв). жовте, сліпе пляма. Сенсори (пал — диски, колб. — полудиски. ЕПС, синапс, мітохондрії, тоді як). світло  розпад пігменту  біохім. р-ції  імпульс.

Рівновагу. Маточка, мішечок. 3 полукруж. каналу. всередині є макули (епітелій — сенсор (грушоподібні, стовпчасті, стерео — і киноцилии) і підтримку. кл. отолитовой мембрана. Ампуллярные крісти (куполообр. при движ. змінює розташ. і возб. клітини). імпульс n vestibulocochlearis.

Орган слуху. Зовнішнє вухо. еласт. хрящ, шкірний епітелій, церуминозные залози, membrana — соед.тк. Середнє вухо. односл. плоск. эпит. цілий. вікно — в барабан. сходи, оваль — в вестибул. Труба — гіал. хрящ, призм эпит. Внутр. вухо. Улітковий канал (вестиб мембр — односл. эпит, посудину. смужка — гемокапилляры, базилляр. пласт — соед.тк.). Спіраль. орган, ендолімфа.

Стр-е (внутр, наруж: опорні клітини-стовпи, волоскові кл. тунель, пок-ровн. мембрана, спіраль. ганглій). Движ. пери-, ендолімфи, возб. сенс. кл.

Тактильна почуттів. Экстероцепция (сенсорні епітеліоцити, пластинч. тільця, осязат. тільця). Проприо (н-м. веретена, интрафуз. волокна, ядер. сумка, червон і афф волокна). Интероцепция (в стінках внутр. органів, хемо, баро, механорецептори — за n vagus або в вегетатив. сплет).

Мікроциркуляторне русло. Артеріоли (3 шари), Капіляри (ендотелій, перициты, адвентиц. Види: звичайний, фенестрировані, з щелевид. отв.), Венули (посткапиллярные, собират, м’язові). АВА (шунти, полушунты)

Артерії. Еластичні (Ендотелій, мембрана, Еласт. окончатые мембр, міоцити. Пухка соед.тк), Змішані (Енд. мембр, мембр, міоцитів, соед.тк), М’язові (енд, подэнд, мембр. Міоцити, соед.тк.). мезенхима

Вени. Волокнисті (моз. оболонки), Мышечн. тип: 1)слабкий розвиток мислення (дрібний і середовищ. калібр. енд. подэнотелий обр. клапани. Соед.тк+міо. соед.тк.), 2)сильн. разв. миш. (стегнова. Енд, подэнд,еласт.волокна, Міоцити.С.тк).

Подэндотелий дає клапани. Мезенхима. Регенерація хороша. Лімф. смокчу-ди. (капіляри — тільки ендотелій, судини — клапани, 3 шари. протоки.

Серце. мезенхима, висц. листок спланхнотома, нейроэктодерма. Будова. Эндокард (енд. подэнд. миш.еласт. шар, соед.тк.). Міокард (шари, скоротить. і проводящ. міоцити. анастамозы, фіброз. кільця). Епікард (соед.тк, мезо-телий. Перикард). Клапани (ендотелій і плотн. волокн. соед.тк). Проводящ. система. (Nodus sinuatrialis (стінка atr.dex — передсердя), Nodus atrioventri-cularis (septum interatrialis — fasciculus atrioventricularis — crus dex,sin — желуд).

Є МІФ-клітини в гангліях, кіт. виділ. катехоламіни в кров. русло.

Кровотворення. Центр (кр.до.мозок, тимус) — образ, діфф, Периф (лімфовузли, lien) — размнож, смерть. Кістковий мозок. мезенх. губч. в-во кістки. Клітини: ство-ловие, полуствол. проэритробласты, -мієлоцити, -лімфо-, -моно-, мегака-риобласты, зрілі клітини, ретикулярні клітини (строма). Жовтий к. м.

Тимус. р-ції клет. імунітету, діфф Т-лімф. Мезенх. преохорд. пласт. Стр-тобто основа — эпителиоретикулоциты. соед.тк. капсула, трабекули. Cortex — лімфобластів, гематотимус. Medulla — світла, шаруваті эпит. тільця. Бар’єр (енд. капилл, перикапилляр. пр-во, эпит-ретик). Інволюція (лімф. адипоцитів. Акцид: при стрес-реакціях разом з наднирковими залозами).

Лімфовузли. мезенхима. Капсула, трабекули, ворота. Cortex. ретикул. лім-фоциты, -бласти, макрофаги. Герминатив. центри (образ Т-, В — кл. пам’яті). Paracortex. Т-лімф, интердигитирующ. кл. (пролифер. Т-л). Medulla. тяжі ре-тикулоцтов, В-лімф, макрофаги, плазм. кл. синуси. При інфекціях походж. образ центру размн. — мітоз клітин — з’являється. молодих форм лімф. — згасання.

Селезінка. мезенхима. капсула, трабекули. Pulpa Alba. лімф.тк. у адвенти-ня судин. Периартериальная зона (Т-л, интердигитир. кл), Центр размн. (діфф. В-л), Мантійна зона (Т-,В-лімф), Крайова зона (Т-,В-лімф). Pulpa Rubra. ретикул. тк. клітини крові, судини (кладб. эритр. діфф моноцитів в макрофаги, депо крові). Закртытое кров: в веноз. синуси. швидко. Відкрите: ретикул. тканина — контакт з макрофагами. повільно.

Лімф. стуктури. Noduli appendicis (слиз обол.600-800 шт), Noduli aggregati intest. tenue (в стінці jejunum 33-80 шт.). Noduli solitariti (у всіх порожнистих труб-ки — дих, харч, мочевыдел. на 1 см2

20шт. Мають герминатив. центри, Т-, В-лімфоцити. інфільтрують через епітелії. Місцеві иммунн. р-ції.

Ендокринні залози. Гіпоталамус, гіпофіз, епіфіз, щитовид, паращит. надпочечн. поджелуд. ж. гонади, плацента. + инкреторные кл, + поодинокі.

Гормони — білки, пептиди. Стероїд. клітини не можуть декарбоксилировать а.до. і виробляти нейроамины. Білкові (нейроендокринні) — можуть.

Гіпоталамус. Секретор. нейрони в супраоптич. і паравентрикул. ядрах. АДГ і окситоцин. адренергічні кл — аденогипофизотроные р. (либерины і ста-тіни). Зв’язок: трансаденогипофизарная, парагипофизарная. Гіпоталамус за-висить від лімб. системи. Є хутро. обрат. зв’язку. Епіфіз. капсула. доль-ки паренхіми. Пинеалоциты (хор. ЕПС, Гольджи, рибосоми), гліальні кл. Гальма гіпофіза,  разв. підлоги. сист.

Гіпофіз. шкірна эктодерма, нейроэктодерма. Аденогіпофіз (эпит. тяжі, по-локн. соед.тк. ацидофільні (СТГ, пролактин, АКТГ), базофільні (лютро-пін, фоллитропин, ТТГ), хромофобние (недеятельные, недифф.)). Середня честь (рыхл. соед.тк, эпит. — меланоцитотропин). Нейрогіпофіз (питуициды. депо АДГ і окситоцин з гіпоталамуса). Зв’язок — портальна система.

Щитовидна ж. преохорд. пласт. Капсула, часточки. фолікули. Тироциты (кубіч. форма. Гормони + тироглобулин). Тироксин, 3-йодтиронин, кальцито-нін. Цикл. 1-продукція (поглощ. тирозину, I2, мінерали) 2-виведення (фаго-цитоз колоїду, отщепл. глобуліну, вихід в кров). Паращитовид. ж. (скоп-лення паратироцитов — головні, оксифильные. При Ca вплив на щитовид. ж.  кальцитонін.

Наднирник. висц. листок спланхнотома. Капсула. Клубочкова зона (крейда-кі кл. митох, Гольджи. Альдостерон !). Пучкова (тяжі круп. клітин липи-дов. Кортикостерон, кортизон, гідрокортизон). Сітчаста зона (пухка мережа ку-біч. кл. Статеві горм.), Мозковий в-во (хромафинные кл. Nad, Ad),

Дифузна система. 1) секреторні нейроциты (обаз. нейроамины + оліго-пептид. гормони) APUD-кл. парафолликуляр. кл. щитовид ж. хромаффинные кл. энтероэндокринные клітини (образ. серотоніну). місцеве і дистантне дію. 2) стероидосинтерзирующие. Не з нейробластов. Не можуть декар-боксилировать а.до. і виробляти нейроамины. Клітини гонад.

Травлення. Слизова (епітелій — многосл. плоск, далі односл. призм. собств. пласт. — рыхл. волокн. соед.тк. мышечн. пласт). Підслизова основа (рыхл. соед.тк. залози, судини). М’язова обол (внутр. — циркуляр. наруж — продольн). Серозна / адвентициальная (соед.тк+мезотелій) Лимфатич. ка-пилляры, скопл. лимфоид. тканини. Мову. Епітелій (многосл. плоск неорог.), Власн пласт (сосочки: нитевид, грибовид, желобоват, листовид. смак. нирки), М’язи (соматич. міоцити. є рыхл соед.тк). Слинні залози (білків. слизист, змішані). Розвиток: миотом, залози — шкір. эктодерма

Слинні залози. мерокриновые, разв з шкірної ектодерми. Ф-ції. Привушна. складної.альв.разветвленн. Капсула, часточкову стор е. Білкові, миоэпителиальные клітини. Внутридольк. інтернейрони  покреслені  між-дольковые (односл. эпит)  протока (многосл. эпит). Подчелюстная. складної. альв-трубч. Білкові відд. Змішані (слиз. кл. білкові. полулуний). Про-струми такі ж. Під’язикова. змішана, білкова і слизова частини. Мигдалини. шкір.эктодерма, мезенх. Складки сліз. обол. з лімф. тканиною між дужками. Крипти, інфільтрат, власн. пласт. — лімф. вузлики. подслиз. основа. Піднебінні, глоткова, язиковий мигдалики.

Зуби. шкір. эктодерма, мезенхима. Розвиток: зубна пластинка. — емалевий орган — внутр. эмал. эпит (емаль) + наруж (пульпа). Дентин з дентинобластов на вершині зуба. Цемент — цементобласты. В 6-7 років разруш. перегородки в альвеоле — випадання. Будова: Емаль (эмалев. призми, неорг.), Дентин (колаген. пучки радіально). Цемент (схожий на кістку, бесклет, клітинний). Пульпа (рыхл. волокн. соед.тк — харчування зуба).

Стравохід. разв. з преохорд пласт. Слизова (мн.сл. плоск. неорог. эпит, власн. пласт — залози, миш. пласт). Подслиз. основа (залози, судини). Миш обол (циркул, продоль), Адвентиція (соед. тк. Внизу — +мезотелій)

Шлунок. энтодерма. Слизова. складки, поля. епітелій (1слой призм, залозистий). собств. пласт (залози, соед.тк. лімф), миш. пласт. (2 шари). Подслиз. основа, М’язова обол. (сфінктери), Серозна. Залози. Фун-дальные. (голів. экзокриноциты — пепсин, париеталь. — HCl, Слиз.кл. — регене-рації залоз). Пилорические (сильніше разветвл. мають вихідну складку), Кардіальні (простий. трубч. дипептидазы).

Тонка кишка. ф-ція. энтодерма, мезенх. Слизова. циркул. складки, ки-шеч. ворсинки (столбч. эпит-ціти, екзо-, эндокриноциты), крипти (залози. ферменти лізоцим, дипептидазы). собств. пласт (ретикул. тканину), миш. пласт. Подслиз. основа. (складної. слиз. залози 12 п. к.). Миш. обол. Серозн. Всмоктування йде в ворсинках після расщепл. у криптах хімусу.

Товста кишка. всасыв. Н2О. Ободова. Слизова. епітелій (столбчат. эпит-ціти, екзо-, эндокриноциты), циркул. складки, власн. миш. пласт. Подслиз. основа (жирові кл. нерв. сплет), Миш. обол. (2 шари — наруж. в 3х стрічках), Серозна. Апендикс. Слизова (крипти). Собств. пласт — лімфо-ід. тканина. Подслиз, Мышечн, Серозна. Пряма кишка. Епітелій переходить в многосл. плоск. неороговев. — зроговілої у ануса. Є сальн. залози, волосся. У подслиз. основі — посудину. сплетення. Миш, Серозн. обол.

Эндокрин. клітини. Шлунок. (ЄС-кл. — серотонін. G-кл. — гастрин, ЕСL-кл. — гістамін, А-кл. — глюкагон. Р-, D-, Х-кл). Тонк. кіш. (ЄС-, А-, S-кл. — секретин, I-кл. — холецистокінін. G-, D-). Товстий. кіш. (ECL-кл). Важливі для місн. проц. пищевар. в загальному — для збільшення метаболич. процесів.

Печінка. энтодерма. ф-ції. Капсула, часточки. Гепатоцити (тяжі радіально), на периферії — тріади. Кровообращ. v portae+a hepatis — часткові, сегмен-тарні — вокругдольковые aa,vv. (у триадах)  кров в часточки до гепатоцитам.  центральна вена — печінкові вени. Часточки (балки з р-цитов, синусоїд. капіляри, звездч. макрофаги, жовчний, дах. ка-пилляры). Ацинус (сегменти 2х часточок від центр. вен до тріад — ромб).

Печень2. Гепатоцити (многоядер. многоуголь. ф. цитопл. багата всіма орга-неллами, вгючения білків, глікогену, ритм синтезу жовч-глікоген). Капіла-ляры (вислані плоск. эндотел. макрофаги, ліпоцити, ворсинки р-цитов, по-ри). Желчн. (стінки — м-ціти, в них ворсинки.  холангиолы междольк). Желчевывод. шляху. (междольк, печеноч dex,sin, заг. печений, пузырн, загальний жовчний.) — односл. куб. эпит, соед.тк, тонк. миш обол. адвентиція. Жовчний. пузир (високий. призм.эпит. собств. пласт, миш. обол. адвент.)

Pancreas. складної. альв-трубч. ж. змішана. З энтодермы і мезенхіми. Часточки. Екзокринна (панкр. ацинус. — секретор. отд і проток. Панкреоциты — компл. Гольджи. секреторний цикл). протоки собір. в заг. проток. Эндокрин-ва. Острівці Лангерганса. Инсулоциты (В-кл. — інсулін, А-кл — глюкагон, D-кл — соматостатин, РР-кл — поліпептид). Глікоген  Глюкоза. Акт. пищевар.

Носова порожнина. шкірна эктодерма, преохорд. пласт. Слиз. обол. з мно-горяд. мерцат. эпит. (реснитч. микроворснич, базальні, бокаловид). Собст. пласт — багато еластичність. волокон, лимфоид. тканина. Носоглотка — тубарные хв-далины (крипти, інфільтрат, лімф. вузлики). Гортань (слиз — мн. реснитч. эпит. собств. пласт. — еласт. волокна, залози, лімф. голосів. складки. Фіб-розно-хрящ — гиалин, еласт. хрящі, Адвентиція). Надгортанник.

Трахея. Слизова (мн. мерц. эпит — реснитч. бокаловид, базаль. эндокрин. кл. власн. пласт), Подслиз. осн. Хрящова обол. Адвентиція. Бронхи. Слиз. схожа, власн (поздовжні волокна, лімф), Фіброзна (незамкн. дпа-лін. кільця), Адвентиція. В дрібний. немає хряща і залоз.

Ацинус. Респіратор. бронхиола (1сл куб. эпит), альв. ходи, мішечки, альве-оли (Респіраторні эпит-ціти. до них прилягає ендотелій капілярів — аэрогематич. бар’єр. + макрофаги, +сурфактантный альв. комплекс (мембр. і рідка фази) — проти спадання альвеол. Великі эпит-ціти — синтез сурф).

Шкіра. разв. з шкір. ектодерми. Епідерміс (мн.сл. плоск. орогов. эпит. Шари: базальний, шиповат, зернист, блискучий, роговий). Дерма (Сосочковий — кількість лаген, ретик, еласт. волокна, фібробласти, хмар. кл, м-біття, подн. волосся. Сетча-тий шар — пліт. неоформл. соед.тк. колаген. волокна, фібробласти). Під-шкірний клітковина — жирів.тк. рыхл. соед.тк. Пігментація — меланоцити.

Производ. шкіри. Волосся (довге, щетинисте, пушкове). стрижень, ко-рень, волосся. сумка, цибулина, кератин. корк, мозок. в-під волосся. м-ці подн. волосся. Нігті. (з эпидерм. Нігтьове ложе з боків — валики, роговий шар на-рухається зверху, знизу — паростковий шар. Корінь, тіло, край нігтя).Потові жел. (апо-, розвагах. Простий. трубч. Протока, клубочок. односл. епітелій.) Саль-ві жел. (мастило для волосся. голокринные, проток в волосся. піхва).

Виділить. система. предпочка, первинна, остаточна. Разв. з нефрото-ма і шкір. ектодерми. Нирка. капсула, Мозок. в-во (8-12 пірамід, мізків. промені, почечн. канальці, югстамедулляр. нефрони. Строма — рыхл. волокн. соед.тк), Кіркова речовина (нефрони: поч. тільця, канальці). Почеч. чашки, Балія. Дах. система. a renalis, interlobares, arcuata, interlobulares, vas aff, eff. Корті-кальна сист (aff — eff — перитубулярная мережа — звездч. вени, междольк, духів. междолевые, ниркові). Югстамедулл. сист (eff товщі aff, прямі судини — перитубул. мережа, протівоточная система, прямі вени, дугові.) чудес. мережа.

Нефрон. Капсула клубочка (фенестровые капіляри, 3х сл. базаль. мембр. эпит. внутр. листка капсули — подоциты. — фільтрац. бар’єр. Проксималь. відділ — 1сл. куб. каемч. эпит. Всасыв. Н2О, глю, електролітів, білків пиноци-тозом. Петля — плоск. эпит. Дистальний — вода пасивно йде. Собират. тру-бочки — 1сл. куб. эпит. — реабсорбція завис від АДГ. — балія — може. шляху.

Эндокрин. структ. ПІВДНЯ (обр. ренін  образ альдостерону в надпоч). ПІВДЕНЬ-кл. в vas aff, eff. Плотн. пляму — зм Na в сечі. Югставаскуляр. клітини. Интерсти-соціальні кл в стромі пірамід обр. PG, сниж. дах давл.

Сім’яник. разв з энтодермы, спланхнотома. стимул. гипоф. угнет. епіфіз.

сероз. обол. белочн. обол. часточки (1-4 изв. канальця), середостіння (прямі), 10-12 выносящ. кан.  придаток. Каналець (базаль.шар — волокна. миоидный, волокнистий шари, сперматогенний шар — сустентоциты, сперматогонії, -ціти 1,2 пір. -зоиды). Бар’єр (эндот. судин, баз. мембр,интерстиц, фібр. шари, підтримки. кл). ГТГ: фоллитропин — спермії, лютропин — тестостерон.

Семявынос. шляху. Придаток (2ряд. призм. эпит. Миш, Адвент. образ ж-ти, гликокаликса, капатация, депо сперми). Семявынос. протока (3 миш шару), семявыбрасыв. уретра. Залози (Сем. бульбашки — слиз. секрет, Простата — альв-трубч. залози, міоцити, эпит. високий. слиз. Густий слиз. завис. від тес-тостерона. Бульбоуретр. ж. — секрет для зволоження переходн. эпит.)

Яєчник. разв з энтодермы желточ. мішка. Білкова обол. Корк. в-во. при-мордиальные фолл. з’являється. прозорою обол. — первісний. фолікули. многосл. фолікул. эпит, фолл. ж-ть, яйценос. горбок — вторичн. Овоцит до полюсу — третичн. Жовті, атретич. тіла. Мозок. в-во. соед.тк, магістральні судини.

Гормони: естрогени — ритмич. статевий цикл.

Яйцепроводи. висц. аркуш. спланхнотома. Слизова (складки, реснич. і залоз. кл). Миш, Адвент. Фимбрии. Матка. спланхнотом. Ендометрій (базальний — прямі артерії. функціональний — спиральн. арт. Собств. пл. — соед.тк, де-цидуальные кл. простий. трубч. залози). Міометрій (3 шари. подслиз. сосудис-тий, надсосуд, є соед.тк). Периметр (соед.тк+мезотелій). Шийка матки (призмат. эпит, безліч залоз в складках. циркуляр. м-ці).

Статевий цикл. 1-менструальна (прогестерону — спазм спирал. арт — крово-виливи, некроз опції. шару). 2-пост- (естрогену — проліферація базаль. шару, зростання фолікула, овуляція). 3 — пред- (прогестерон — бурхливий разраст. слизової, спіраль. арт, слиз). Або імплантація, або менструація.

Молоч. заліза. разв. шкірна эктодерма. 15-20 часточок, складної. альвеоляр. мо-лочные синуси, протоки, ходи, альверолы (вагітність. лактоциты в 1 шар. стимул. пролактином, окситоцин)

Створений 06 чер 2007

Короткий опис статті: гістології Шпори з гістології Шпори з гістології

Джерело: Шпори з гістології

Також ви можете прочитати