ГІСТОЛОГІЯ, Лексика, українські енциклопедії та словники

17.08.2015

ГІСТОЛОГІЯ

(від грец. — тканина і — вчення) — наука про тканини багатоклітинних тварин і людини. Осн. предмет вивчення Р. — комплекс клітин у їх взаємодії між собою і з міжклітинним та зовн. середовищем. Завдання Р. — з’ясування шляхів істор. розвитку тканин, механізмів взаємодії тканин і визначення природи внутрішньотканинних та між-тканинних регуляцій; пізнання тканинної й клітинної структури органу, його гістохім. та гістофізіол. особливостей; визначення механізму діяльності органу; дослідження формування тканин під час зародкового розвитку, природного оновлення тканин у дорослих організмів або їх регенерації після ушкодження тощо. Р. поділяють на загальну, що вивчає осн. закономірності розвитку й будови та функції тканин, і спеціальну, яка з’ясовує структуру і властивості тканинних комплексів у складі окремих органів тіла тварин. Р. тісно пов’пов’язана з анатомією, ембріологією людини і тварин, цитологією, фізіологією людини і тварин, а також з низкою мед. і ветеринарних наук. Термін «гістологія» запропонував нім. вчений К. Майєр (1819). У самостійну науку Р. виділилась на поч. 19 ст. Початок розвитку Р. пов’язаний з винайденням мікроскопа (17 ст.). Істотний внесок у розвиток гістології нікого вчені 17-18 ст. італ. — М. Мальпігі, голл.- А. Левенгук, нім.- Й. Ліберкюн; вітчизн.- О. М. Шумлянський, М. М. Тереховський, К. Ф Вольф та ін. які досліджували мікроскопічну будову нирок, селезінки, шкіри, м’язів, крові, залоз кишечника, сім’яної рідини тощо. Бурхливий розвиток Р. почався в 30-х рр 19 ст. й був пов’язаний з удосконаленням мікроскопа. Переломним етапом стало створення 1838-39 клітинної теорії. У цею годину чес. учень Я. Пуркинє і нім.- Й. Мюллер та ін. здобули нові дані про мікроскопічну будову органів і тканин. Нім. вчені Ф. Лейдіг (1853) та А. Келлікер (1855) виділили 4 групи тканин: епітеліальну, сполучну, м’язову, нервову. У 60-х pp. 19 ст. в Росії створюються кафедри Р. у ряді ун-тів. У Московському ун-ті під керівництвом О. І. Бабухіна досліджували розвиток нервової і м’язової тканин; у Петерб. ун-ті та Медико-хірург. академії М. М. Якубович, М. Д. Лавдовський, О. О. Максимов та ін. витворили школи, які вивчали будову нервової системи і гістогенез сполучної тканини; у Казанському ун-ті школи К. А. Арнштейна, П. В. Овсяннікова, О. М. Міславського здійснювали дослідження з нейрогістології; в Київ. ун-ті під керівництвом П. І. Перемежка вивчено мікроскопічну будову щитовидної залози, печінки, надниркових і підшлункової залоз; у Харків. ун-ті І. П. Скворцов обгрунтував метод культивування тканин поза організмом (див. Культура тканин). Після Великої Жовтн. соціалістич. революції харчування Р. почали розробляти в мед. ін-тах, в н.-д. ін-тах і лабораторіях АМН СРСР, АН СРСР та республіканських АН. Б. И. Лаврентьєв заклав основи гістофізіології вегетативної нервової системи; О. О. Заварзін — основи еволюційної Р. Школами О. О. Богомольця, О. В. Рум’янцева та ін. проведені важливі дослідження в галузі гістофізіології сполучної тканини, нервової та ендокринної систем. Прогрес Р. тісно пов’язаний з розвитком методів дослідження. Сучасна Р. використовує різні види мікроскопії — світлову, електронну, ультрафіолетову, флюоресцентну, скануючу та ін. Методи гістохімії, спектрофотометрії, авторадіографії, математичного аналізу дозволяють глибоко досліджувати фіз.-хім. організацію і різні сторони життєдіяльності клітин і тканин. Р. має велике теоретичне і практичне значення. Результати гістологічних досліджень дають цінний матеріал для медицини, ветеринарії тощо.

Короткий опис статті: гістологія Лексика — українські словники та енциклопедії Велика Радянська енциклопедія, словники, значення слова, фрази, виразу

Джерело: ГІСТОЛОГІЯ — Лексика — українські енциклопедії та словники

Також ви можете прочитати